Довго я не розумів,

звідки в міста назва - Львів.

Брата старшого питаю:

- А ти знаєш?

Каже:

- Знаю. Князь був,

Галицький Данило.

Сім віків перекотило,

як дзвеніла княжа слава,

та не тільки в славі справа:

сумував князь, що один...

Народився в князя син!

- Сильним будь! Наш рід прослав!

Левом сина князь назвав.

Щоб віки жила ця днина, 

місто князь як будував,

дав йому імення сина.

Так от... З княжих ще часів

в міста горда назва - ЛЬВІВ.