середа, 11 квітня 2012 р.

Львів!!!

Біжить  трамвай  бруківкою  старою.
Дивись,  у  небі  дощ,  мабуть,  дозрів.
Кам’яні  леви  гордою  красою
Таки  чарують  і  сторожать  Львів.

Під  парасолями  ховаються  прохожі,
В  дощі  відбилось  світло  ліхтарів,
І  їх  самотність  –  то  моя  сторожа,
І  неповторність  їх  –  то  тільки  Львів.

Я  не  біжу  і  не  ховаюсь  зовсім,
Лиш  зачаровано  стою  серед  світі,
В  яких  шука  осколок  щастя,
І  так  майстерно  його  криє  Львів…

Стареньких  вуличок  вузенькі  лабіринти…
І  тут  історія  написана  без  слів.
Ну  ось,  -  годинник  зазвучав  і  треба  бігти,
Тож  як  завжди:  «До  зустрічі,  мій  Львів!»…